ФСБ хоче «посадити» жінку на 25 років за дзвінок в посольство України

Вранці 21 січня 2015 року домогосподарка Світлана Давидова, мешканка Вязьми (Смоленська область), була арештована співробітниками ФСБ. Їй пред’явлено звинувачення за статтею 275 КК РФ «Державна зрада».

Подробиці затримання розповів чоловік жінки виданню Радіо Свобода, ми ж, в свою чергу, переклали для Вас цю історію.

У квітні минулого року Давидова подзвонила в посольство України в Москві і повідомила, що розташована навпроти її будинку військова частина спорожніла, що, на думку жінки, може бути свідченням відправки військовослужбовців в зону російсько-українського конфлікту.

— 21 січня 2015 року о 8:15 дільничний прийшов, нібито сусіди на нас скаржаться, що ми шумно себе ведемо, хоча у нас тиша, це ранок, ще діти сплять. Відкрили — і тут ось оперативна група ФСБ увірвалася в наше життя. Забрали комп’ютери, техніку, записи. На той момент, коли затримували, вони нічого не говорили. Але ось 26 січня мені офіційно прийшла відповідь: «У відповідність з вимогою частини 1-ї статті 96-ї КПК РФ повідомляємо, що 21 січня 2015 року в 11 годин 35 хвилин за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого статтею 275-ої КК РФ, затримано вашу дружину Давидову С. Ст. Про місце її знаходження ви будете повідомлені додатково. Слідчий з особливо важливих справ Першого відділу Слідчого управління ФСБ Росії, полковник юстиції Михайло Свинолуп....»

— А ви знаєте, де знаходиться Світлана Володимирівна зараз?

— Так, тепер я знаю, вона знаходиться в слідчому ізоляторі Лефортово, це Лефортовський вал, будинок 5. Вчора я передав їй речі. Поки що, загалом, я про побачення питаю, в тому числі через призначеного адвоката, кажуть, що буде побачення, на наступному тижні начебто.

— Суд по мірі запобіжного заходу вже був?

— Вчора прийшов лист від слідчого, що 22 січня Лефортовським районним судом міста Москви обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту з утриманням у СІЗО. За словами слідчого, на два місяці поки.

— Зі слідчим ви зустрілися?

— Я його бачив, але говорити про подробиці ні він не став, ні я не питав.

— Вам відома суть обвинувачення?

— Мені відомо, що вона подзвонила в посольство України і, загалом, висловила якусь позицію, яка нібито була секретна.

— А у вашої дружини був допуск до якихось секретних відомостей?

— Ні! Моя дружина має вищу економічну освіту, вона добре вчилася, закінчила з відзнакою училище, технікум, Інститут текстильної та легкої промисловості, навчалася в аспірантурі, але ніякого військового освіти в неї не було, ніяких допусків. Вона «Урал» від «Газу» не відрізнить, якщо вже на те пішло. Тому я не знаю, які взагалі вона могла відомості, як кажуть, багатодітна мати, у відпустці по догляду за дитиною, виду з вікна вивудити і повідомити щось секретне. Я не уявляю цього, чесно.

— А що призначений адвокат вам говорить?

— Адвокат нічого не говорить. Він тільки обіцяє віднести їй, наприклад, одяг, ще щось. Чисто налагодження побуту, будемо так говорити, як ніби він там прикладає певні зусилля. Каже, що «стаття дуже серйозна, що менше 12 років і більше 25 років їй не дадуть».

— Є у вас відчуття, що адвокат працює на слідство?

— Ну, я не знаю. Думаю, що держава не призначать невигідного собі адвоката.

— А свого адвоката у вас поки немає?

— Поки я не зорієнтувався. Розумієте, ми прості громадяни Росії, в провінції живемо. Ми ж не якесь шпигунське угруповання, тому нам важко зорієнтуватися в адвокатах...

— А у вас дійсно вікна квартири виходять на військову частину?

— З нашої квартири видно частину військової частини, ділянка, та, видно. Але з таким же успіхом кожен громадянин може набрати Google maps і подивитися цю військову частину. Більше навіть побачити, ніж те, що ми бачимо з вікна.

— Просто не зрозуміло, як можна визначити здалеку, як якісь частини, наприклад, відправляються в Україну...

— Та нічого вона не могла визначити! Я припускаю, що це був чисто емоційний виклик в посольство України. Вона побачила спорожнілу частину, припустила щось, висловила свої побажання, щоб люди не гинули. Україна — це ж не тільки українці в етнічному плані, в плані мови, а це і росіяни, і все. Ми всі — люди! І те, що відбувається, це просто неподобство! Ні за чим вона не стежила, ні на яку спецслужбу не працювала, і ніяких допусків до секретів, які могла б продати, вона ніколи не мала! Вона випадково почула в маршрутному таксі розмову військовослужбовця по телефону з іншою людиною. І записала в щоденник. «Є запис, датований 24.04.2014 виконанні рукописним способом: «Військовослужбовці ГРУ ЗС РФ в понеділок прибувають до Москви в цивільному одязі, як би в приватному порядку, за свій рахунок. Зброю планують отримати на місці. Перебувати збираються до виборів, а далі по обстановці. Можливо, ця інформація допоможе вам зберегти життя українцям і цілісність країни», — в протоколі обшуку написано.

— Тобто виходить, що ваша дружина, по всій видимості, так висловила свою антивоєнну позицію? Вона не згодна з участю Росії в конфлікті на території України?

— Так, вона не згодна! І не просто на території України, а вона не згодна взагалі просто з війною, і що гинуть фактично мирні люди, і російський народ втягнуть в якусь інтригу. Вона не згодна! Але вона не мовчала, вона ділилася з друзями, вона сперечалася десь на вулиці!

— Може бути, справа в тому, що ваша дружина просто публічно висловлювала свою позицію неприйняття війни, і хто цим був незадоволений?

— Може й таке бути. Я ось читаю протокол обшуку, і є там фрагменти з її щоденника, який вилучили (тут написано: «листок паперу білого кольору з записами, виконаними машинописним способом)»: «Я — багатодітна мати, погіршується законодавство, права людини на вираження думки. Рано чи пізно можу зіткнутися з відкритим насильством проти моєї сім’ї. Ті бандити, які зараз в Україні, повернуться в Росію і продовжать мракобісся». Я не рився в щоденниках дружини, але цей запис вони знайшли, вилучили теж: «Якщо в Україні борються за народ, то в Росії Путін бореться з народом».

— Тобто позицію її ви знали. А ви проти війни?

— Звичайно! Позиція схожа, і дружину я в цьому плані підтримую. Я проти війни. Я вважаю, що сьогоднішнє керівництво Росії просто негідно тієї країни, яку воно очолює! Я навіть не боюся цього казати. Негідно! Ось в чому справа. І ці потуги, ці дії ганьблять Росію. Якщо хтось зраджує Росії, то це Путін зраджує, це я хочу сказати. Я особисто вважаю, що негідні великої, великої країни, такої, як Крим, дії!

— А хто ви за професією, скільки у вас дітей?

— Останнім часом я займався різними, у приватних охоронних підприємствах працював, у нас в сім’ї було семеро дітей, молодшій два місяці дівчинці. Моя дружина у відпустці по догляду за дитиною, у неї двомісячна дитина, годування груддю. Я їм казав: «Мати забираєте...» А вони кажуть: «Вибирай — або давай розписку, що ти відповідаєш, в тому числі і за годування, або ми викликаємо опіку і в тебе дітей забираємо». Природно, я на це не піду. Але матір забрали від двомісячної дитини...

— Зараз що ви будете робити?

— Я буду намагатися знайти більш незалежного адвоката, буду доносити до людей правду, до знайомих, до людей, що відбувається. Гласність — це мій інструмент, без якого не може бути свободи у народу.

Призначений адвокат Світлани Давидової Андрій Стебенев підтвердив Радіо Свобода, що справу порушено за 275-ю статтею КК і що, на його думку, Світлана страждає тому, що «зателефонувала куди не треба і сказала те, що не треба»:

— Її звинувачують у державній зраді, у тому, що вона видала відомості, які становлять держтаємницю. За висновком Міністерства оборони, попереднім, так у них вважається. Буде ще експертиза проводитися, що це за відомості, наскільки вони були цінні, і від цього буде залежати її подальша доля. Стаття — від 12 років.

— Яка буде лінія захисту? Світлана — багатодітна мати...

— Вона мати, що годує немовля є і малолітні діти, і це, звичайно, буде враховуватися. А по самій ситуації просто скажу, що подзвонила туди, куди не треба було дзвонити, і сказала, що не треба було говорити. Наші доблесні органи проаналізували сказане і прийшли до висновку, знову ж таки це висновок Міноборони, що дані відомості становлять держтаємницю і несуть шкоди безпеці Росії. І відразу виникла стаття 275-я.

— В яких умовах вона утримується в Лефортово і яке її стан?

— Настрій у неї бойовий, нормальне. Не пригнічена, тримається молодцем. Я, як зміг, по-людськи їй допоміг. Ніякого пресингу там немає, слідчий — людина інтелігентна, і спокійно все проходить.

...Вся ця історія нагадує один із сюжетів роману Олександра Солженіцина «У колі першому», але з важливою відмінністю. Інокентій Володін дзвонив в американське посольство, попереджав дипломатів про що загрожує світу катастрофою викрадення для Сталіна секретів американської атомної бомби. Зараз, по всій видимості, створивши справа про зраду Батьківщині" у зв’язку з підслуханим дзвінком домогосподарки Світлани Давидової в посольство України, слідчі ФСБ навіть не зрозуміли, що саме вони практично публічно розкривають так ретельно приховувану від громадян Росії режимом Володимира Путіна і відому всьому світу «таємницю»: військовослужбовці Росії воюють на території сусідньої держави в Донбасі, підсумовує Радіо Свобода.