«Зелені» в Україні: ТОП-9 екопроектів

«Зелені» проекти стають дедалі популярнішими в світі. Чимало країн надають перевагу енергії сонця та вітру, електромобілям та екопаливу. Українці теж не пасуть задніх. Чимало ініціатив варті уваги, а деякі наші проекти є унікальними. Ми розкажемо вам про найцікавіші екорозробки в Україні.

2015 рік став визначальним для зеленої енергетики: вперше енергія вітру перевершила енергію атома, кількість електрокарів значно зросла, а у світі впровадили купу якісних екопроектів. Зазначимо, що за минулий рік Україна теж показала непогані результати. Зокрема, у рейтингу енергоефективності серед 180 країн світу ми піднялися з 95-го на 44-е місце, а кількість домашніх сонячних електростанцій в нас зросла вдесятеро (тепер їх стало 244). Розповісти про геть усі екопроекти ми не можемо, адже навіть у найвіддаленіших селах чи містечках часом застосовують передові технології енергозбереження чи енергоефективності. Натомість ми зібрали для вас цікаві екопроекти України, які теж, без сумніву, варті уваги.

Вітрова енергетика

Україна має чималий потенціал у розвитку вітроенергетики. І хоча вітрова енергія коштує дещо більше, аніж традиційна, встановлення таких електростанцій в степових чи гірських районах є цілком виправданим. Попри очевидні переваги вітроенергетики, наразі її потужності в Україні вкупі із сонячними станціями становлять лише 1% від загальної генерації електроенергії. У 2015 році вітроелектростанції України виробили 1125 МВт-год електроенергії. Водночас, введення нових ВЕС в Україні за минулий рік сповільнилося майже в 8 разів у порівнянні з 2014-им. Це зумовлено анексією Криму та окупацією Донбасу.

Загалом, в Україні працюють 16 ВЕС, але 10 з них, потужністю 87,8 МВт, — знаходяться в Криму. Частина вітростанцій розташована в зоні АТО, зокрема, Лутугинський і Краснодонський вітропарки. Найбільшою ж вітроелектростанцією в Україні залишається Ботієвська ВЕС (Запорізька обл.) потужністю 200 МВт. Її будівництво почалося в 2011 році, а останній запланований вітряк встановили у 2014-тому. Прикметно, що Ботієвська ВЕС входить до ТОП-5 найбільших вітроелектростанцій Центральної та Східної Європи.

Не лише на півдні та південному сході є сенс створювати вітропарки. Потенціал є і в гірських регіонах. Нещодавно у Старому Самборі на Львівщині запрацювала найпотужніша на заході України вітроелектростанція. Щогли вітряків заввишки 119 метрів. Керують станцією стаціонарно за допомогою комп’ютерів, тож, персоналу як такого вона не потребує. Потужність двох вітротурбін становить понад 6 МВт. До кінця 2016-го у Старому Самборі планують встановити ще 8 вітротурбін

«Сонячні» проекти

Найбільшого розповсюдження сонячні електростанції набули в Криму. Саме там ще 2011-го відкрили електростанцію «Перове», що на той час стала найбільшою в Центральній Європі. Її площа становить понад 200 га (що дорівнює понад 250 футбольним полям), а виробляє вона 105,56 МВт електроенергії. У 2013 році 15% потреб електроенергії Криму забезпечувалось саме сонячною енергетикою. Найперспективнішим регіоном для розвитку сонячної енергетики в Україні після Криму є південь. Там кількість сонячного випромінювання така ж, як і в північній Італії, що має чи не найбільше сонячних електростанцій у світі. Крім того, середньорічний потенціал сонячної енергії в Україні вищий ніж у Німеччини, де вже взялися за будівництво «сонячних» доріг.

Загалом, у нас налічується кілька десятків сонячних електростанцій. І хоча Україна далеко не повністю використовує свій потенціал щодо енергії сонця, є багато міні-проектів з сонячними батареями, що заслуговують на увагу. Приміром, Віталій Урбанович з Луцька зробив свою електростанцію: на даху будинку інженер встановив 45 сонячних панелей, потужністю 10 кВт. Завдяки цьому вдається не лише економити на оплаті за електроенергію — адже для таких домогосподарств діє «зелений тариф», але й заробляти по майже 10 тис грн. на місяць. На Західній Україні першу сонячну електростанцію збудували у селі Ралівка біля Самбора. Потужність станції — 4,1 МВт. Отриманою електрикою можна освітлити Ралівку, де проживає 4500 осіб.

Унікальною є розробка миргородського фізика Сергія Юрка. Він створив найбільшу дзеркальну сонячну теплову станцію в Україні, а свої креслення та схеми виклав у відкритий доступ. Сонячна станція для підігріву води від Сергія Юрка є дуже дешевою та простою. Один квадратний метр його сонячного колектора коштує менше ніж 10 євро. Тож, підігріта сонцем вода обходиться втричі дешевше, ніж спалювання природного газу. Зрозуміло, що у хмарні дні та взимку користуватися установкою не можна, але з весни по осінь вона цілком здатна обігрівати приміщення. Окупиться ця сонячна станція вже за 2 роки.

Українське екопаливо

Повсюди в Україні з’являються підприємства, що виготовляють екопаливо — брикети із соломи, соняшникової макухи чи рисового лушпиння. Ефективність брикетів лише на 10% менша за вугілля. А те, що залишається після їхнього спалювання, можна використовувати як добриво. Виробництва екопалива запустили, приміром, на Вінничині, Херсонщині, Одещині. Всі вони варті уваги.

Однак особливої уваги заслуговує проект на Кіровоградщині, в селі Ульянівка, де у серпні 2015-го започаткував своє виробництво екопалива демобілізований боєць АТО Олександр Чалапій. На війні чоловік втратив дві на ноги. За державну компенсацію Олександр Чалапій створив підприємство з випуску брикетів із соломи та пелет із соняшникової макухи, що вдвічі дешевші за вугілля. Підприємство отримало сертифікат на паливні брикети. Тонна екопалива обходиться у 1800 грн. Зараз «ЕкоПаливо» виготовляє за день майже 2 тонни брикетів. У планах — вийти на виробництво 6 тонн брикетів і пелет за зміну.

Електротаксі в Україні

Shooter.UA — перший в Україні проект, що вивів на наші дороги електротаксі. Спочатку засновники займалися реалізацією електрокарів. Зараз же компанія отримує прибуток здаючи електрокари в оренду. У парку компанії Shooter знаходиться 8 автомобілів Reno Fluens ZE, два Nissan Leaf та одна Tesla. Наразі 5 автівок у Shooter орендує Львівська рада, дві автівки — Київська. Ще два електрокари орендують служби таксі, а два — у службовому використанні. Договір оренди укладають на рік, а плата становить 5-8 тис. грн за місяць.

Саме Shooter запропонував використовувати електрокари як таксі. Наприкінці 2014 року на вулицях Львова з’явилося електротаксі Nissan Leaf. Автівка зібрала купу прихильників. Тож, у січні 2015-го Shooter надав різним службам таксі ще чотири машини Renault Fluence. Компанія має намір й надалі розширювати автопарк та розвивати мережу зарядних станцій для електрокарів.

Електробус від «Електрона»

Нещодавно ЗМІ сколихнула новина про перший електробус в Україні, який курсує Львовом. Про серійне виробництво поки що не йдеться, але таку еконовинку вже замовили поляки. Електробус працює лише на електричній енергії і не потребує підзарядки впродовж 200 км. Екотранспорт може вмістити до сотні пасажирів та має безліч переваг. Передусім, він не спричиняє викидів в атмосферу і є безшумним. У Житомирі теж заявили, що готують власне виробництво електробусів, оскільки мають для цього необхідну базу та домовленості з німецькими партнерами.

Українська зарядка для електрокарів

Компанія GreenFuel першою відреагувала на зростання попиту на електрокари. У 2014-му українські ентузіасти почали розробку власних зарядних станцій для електротранспорту, а віднедавна створили онлайн-платформу для продажу електромобілів. Робота над зарядними станціями тривала понад півроку і вимагала немалих інвестицій. У результаті було розроблено два типи зарядних станцій з модифікаціями: компактний настінний пристрій W32A, від якого можуть заправлятися два автомобілі, і комерційна станція S32A, що заряджає одразу чотири електрокари. Останню встановили на виїзді з Києва, і нею можуть безкоштовно користуватися усі охочі. Важливо, що розроблений українськими фахівцями продукт зовсім не поступається за якістю закордонним аналогам, та ще й на 30-40% дешевший.

Екобатарейки, які заряджаються за 5 с

Відомо, що всі батарейки містять важкі метали, які дуже сильно забруднюють довкілля. Щоб вирішити цю проблему, українські вчені розробили автономне перезаряджувальне джерело струму постійної напруги на базі новітніх конденсаторів, в яких енергія накопичується за рахунок поляризації подвійного електричного шару на межах розділу «анод-електроліт» і «катод-електроліт». Завдяки використанню таких конденсаторів батарейки заряджаються за 5-8 секунд. Але головне, що вони не містять шкідливих хімічних елементів, тому не становлять загрози для навколишнього середовища. Щоправда, використовувати конденсатор безпосередньо як джерело напруги не можна. Розробники вже вирішують це завдання. Втім, екобатарейки можна застосовувати для живлення електронних пристроїв, що споживають мало енергії і швидко розряджаються.

Екогума: друге життя автопокришок

Бориспільський завод «Екогума» переробляє старі автопокришки на безпечне покриття для дитячих майданчиків. Окрім того, «Екогума» виготовляє «лежачі поліцейські», кулевловлювачі для тирів, захисні причальні пристрої, покриття для сільськогосподарських підприємств та спортмайданчиків. В «Екогумі» скаржаться, що в Україні зовсім не налагоджене централізоване збирання відпрацьованих покришок. Тож, сировину доводиться, здебільшого, шукати самим на звалищах.

Наразі потужність заводу становить до 35 тис. кв. м гумовотехнічних виробів на рік. Підприємство започаткували у 2009-му на базі покинутої ферми, де ініціатори власноруч переобладнали приміщення. Потім самотужки довелося створювати деякі машини, бо закуплені не підходили. Однак результати вартували зусиль: «Екогума» не тільки переробляє нешкідливим для природи способом відпрацьовані покришки в гумову крихту, а й з 2010 року налагодила виробництво та постачання на ринок цілком конкурентоспроможної гумовотехнічної продукції, що не поступається якістю закордонній. І коштує така продукція значно дешевше.

«Розумне опалення»

Компанія eCozy, яку заснував харків’янин Андрій Холодовий, розробила систему «розумного опалення», яка дозволяє дистанційно управляти температурою у будинку і заощаджувати до 30% коштів. Енергофективний стартап українця вийшов на ринок у 2013 році, і набрав чималої популярності у Європі. «Розумні» термостати з тачскрін-управлінням прикріплюють до радіаторів, аби стежити за їхньою температурою, а також підключаються до центру управління і програми для iOS і Android. Для кожної кімнати можна встановлювати іншу температуру.

У 2014 році eCozy зібрав понад 47 тис. доларів на Indiegogo, а у 2015-му компанії вдалося залучити 134 із запланованих 200 тис. євро на німецькій краудфанд-платформі SeedMatch. Кампанія зі збору коштів триватиме до березня 2016.Сам розробник уже багато років проживає у Німеччині, тому головний офіс eCozy розташований у Мюнхені. У Харкові ж знаходиться офіс, що відповідає за R&D.