На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації
"Щоб вижити, продали машину": історія Анни, яка була 3 тижні в черзі на виїзд з Херсону
- 280
Анна та її сім'я не хотіли евакуйовуватися з окупованого Херсону, проте "референдум" змусив їх покинути домівку. Жінка розповіла про те, перед якими труднощами постали, коли виїжджала з рідного міста.
Анна та її сім'я очікувала на ЗСУ, проте так званий "референдум", який здійснили росіяни, змусив родину покинути домівку. Своєю історією вона поділилась в рамках проєкту СВОЇ на 24 каналі.
Повне інтерв'ю з Анною про окупацію, шлях на вільну територію України та виїзд в Одесу читайте тут
Про повномасштабну війну Анна дізналася від чоловікового брата. Саме він розповів родичам страшну новину, після якої життя мільйонів українців змінилося назавжди.
Ми спочатку нічого не зрозуміли. Слова брата про обстріли привели нас у ступор. Тоді я почала заходити в різні чати в соцмережах і відкривати новини. Найперше, що ми зробили, це поїхали у банкомат знімати гроші й на АЗС по бензин. Ось такий був ранок. Як тільки приїхали додому, був другий приліт по Чорнобаївці. Це було дуже страшно".
Евакуюватися Анна не хотіла через величезні черги на дорогах – люди з Херсона до Миколаєва їхали добу, а не 30 хвилин, як зазвичай. Згодом дорогу на Миколаїв перекрили.
Потім ми пішли на ринок, щоб закупитися продуктами. Ринок був наполовину пустий. Багато людей не прийшли на роботу. Було страшно, ніхто не розумів, що відбувається. Але загалом перші 2 дні можна було нормально скупитися, на ринку ще все було. Тільки в чергах доводилося стояти по 3-4 години. Хліба спершу не було. Їхати по нього кудись далі було страшно, адже поруч йшли бої. За 3 дні у магазинах розібрали геть усе. Хліб почали возити машини. Одного дня його безкоштовно роздавали, а потім – продавали по буханці на одні руки. Коли казав, що в тебе вдома велика сім'я, то було байдуже. Казали: "Беріть всіх і тоді приходьте по хліб".
Жінка розповідає, що в принципі гривня в Херсоні ходила. Були магазини, які взагалі не брали рублі, а були й ті, які не брали гривні. У серпні тих, що не брали рублі, почали закривати. Їм не давали працювати. Тим, хто приводив дітей в окупаційну школу, росіяни зразу на руки видавали по 10 тисяч рублів.
Пенсіонерам почали приносити пенсії додому, при тому, що вони навіть не ходили заявки подавати. Окупанти просто викрали списки з Укрпошти й ходили по пенсіонерах. Знаю, що в мене на вулиці деякі люди взяли цю пенсію, а деякі – відмовилися".
Після 24 лютого Анна з чоловіком залишилися без роботи. Для того, щоб вижити, їм довелося продати машину, бо чоловік займався вантажними перевезеннями. За ці гроші сім'я жила всі 8 місяців та виїжджала з Херсона. Навіть зараз родина виживає завдяки проданій тоді машині.
Коли зайшли окупанти 1 березня, тоді всі мешканці сиділи з закритими вікнами й виключеним світлом: тільки заглядали з-під жалюзів і дивилися на зелених чоловічків. Ми живемо в приватному будинку й по нашій вулиці їздили БТРи. Я з росіянами за всі ці місяці жодного разу не спілкувалася. Не знаєш, що може статися наступної хвилини – чи зайдуть до тебе додому, що будуть робити. Ми всією родиною зібралися в одному будинку. Ми з малою донькою та інші жінки з дітьми багато часу проводили у підвалі. Ще сусіди до нас приходили, бо свого в них не було.
Періодично українцям доводилося й ночувати у підвалі, а іноді вони проводили в холодному й сирому приміщені цілі дні. Росіяни з часом почали себе дуже впевнено і спокійно почувати у Херсоні. Ходили по ринку у шортах, капцях і з автоматом. Скуплялися. У центр міста сім'я практично не їздила, адже росіяни поставили величезну кількість блокпостів. Вперше чоловік Анни поїхав у місто через кілька місяців після окупації.
У нас процвітав підвал. Людей тримали по 2-3 тижні. Перший тиждень їх катували. Далі тримали тільки для того, що зійшли синяки. Щоб по людині не було видно, що вона була у підвалі. При цьому годували тільки один раз в день. Я на ринок з телефоном взагалі не виходила. Тебе могли зупинити й перевірити його. Якщо там бачили щось пов'язане з Україною, то відправляли у підвал.
Зранку Анна з сім'єю стали в чергу на евакуацію, а після обіду цю територію оголосили росією.
Ми виїжджали 3 тижні. 28 вересня прокинулися о 6 годині ранку й поїхали на переправу біля Антонівського моста. Там була вже дуже велика черга. Ми простояти весь день, але так і не потрапили на переправу.
Сім'я вернулася на ніч додому. На щастя, люди в черзі виявилися чуйними й погодилися потримати їхнє місце. Вони пожаліли малу доньку Анни, адже будинок сім'ї був розташований зовсім поруч.
Так, наступного дня ми потрапили тільки на останній пором. О 17 годині потрапили у Каховку. Там нас прийняли люди на ніч. Зранку ми поїхали у Василівку – останню точку окупації. Приїхали десь о 9 годині ранку й встали у чергу. Ми були у черзі десь 450-ті, за нами – ще десь 100 автомобілів. Це було 30 вересня. Після обіду цю територію оголосили Росією.
Росіяни казали, що потрібен якийсь незрозумілий пропуск для того, щоб виїхати на підконтрольну територію України. Ніхто не міг сказати, де його брати. У чатах з'явилася інформація з російськими номерами телефону, куди можна дзвонити й подавати заявку. Це можна було зробити через телеграм-бот.
Щоб ви розуміли, ці заявки досі в боті висять не прочитані. При тому, що я вже на підконтрольній території України. Щоб подати заявку потрібен був інтернет, якого там не було.
Анна розповіла, що коли зловила зв'язок, то стояла непорушно й писала рідним. Заявки на виїзд з окупації для родини подали усі їхні родичі в Україні, а відповіді ніхто так і не отримав.
У колоні нам сказали стояти у живій черзі. Мовляв, будете заїжджати на територію Василівки, де були 2 блокпости. Потім окупанти привезли якусь дівчину, яка на блокпосту приймала ці заявки. Багато людей подали ці заявки 1-2 жовтня. Тоді пропадало світло й списки всі втратили. То ж зрештою вони теж стояли тижнями в очікуванні. Після 4 днів реєстрації росіяни вийшли й сказали, що та дівчина захворіла, тому реєстрації не буде. Наступного дня сказали, що її забрали на інший блокпост. Так вони морочили голову. Ми стояли у тій колоні, як на роботі – від 08:00 до 17:00.
Ночувати в колоні не можна було. Танки проїжджали й могли роздавити машину. Їм було все одно, тому люди шукали нічліг у сусідніх селах. Деякі господарі пускали до себе за гроші, хтось – просто так, а дехто взагалі заробляв на цьому дуже багато. Хтось говорив: "Плати за ніч, а вдень тебе тут не має бути. Якщо хочеш бути вдень – доплачуй ще".
Нашій сім'ї попався дуже хороший чоловік. Я готова йому кланятися в ноги. Навіть зараз, коли він ловить український зв'язок, ми спілкуємося. Я знаю, що колись поїду до нього в гості, щоб просто сказати: "Дякую". Він з нас буквально 3 дні брав гроші, а потім сказав: "Не давай. Побачу ще раз гроші, то вижену і підеш шукати іншу хату".
При цьому господар дозволив сім'ї брати овочі й фрукти з городу, продукти й м'ясо з морозилки. Анна розповіла, що вони завжди були ситі, а в хаті було тепло. Оскільки в подружжя була дитина, чоловік обігрівав будинок, щоб всім було комфортно. Анна зізналася, якби не цей чоловік, вона б не витримала 3 тижні.
Кожного дня ми розчаровані приїжджали в теплий будинок і могли заспокоїтися. Це давало сили пробувати далі, адже вертатися назад ми не хотіли. Згодом у Василівці взагалі перестали видавати ці пропуски й випускати людей. Треба було їхати в Енергодар, Мелітополь або Токмак. Тільки там можна було подати заяву. Далі не ясно скільки часу треба було чекати, щоб її погодили. Але ми дізналися, що у Василівці таки проводять реєстрацію. Чоловік, у якого ми жили, провів нас шляхами, де не було блокпостів, і ми все-таки зареєструвалися. Ось так ми й виїхали.
До теми: "Було страшно… До нас заїжджали російські танки": Надія про евакуацію з Чернігівщини
- 18 травня
-
22:39День сімейного лікаря: красиві й оригінальні привітання зі святом
-
20:25Ніжні та апетитні нагетси вдома: записуйте рецепт від Ектора Хіменеса-Браво
-
19:25Ось, скільки коштують квитки на бій Усика-Ф’юрі у Саудівській Аравії
-
18:30Гурт Крихітка випустив перший за 14 років повноформатний альбом "Мегалюбов"
-
17:30"Мавки. Камуфляж": українська фотографка представила мультимедійний проєкт
-
Українські патріотичні пісні: плейлист, який підіймає дух
-
16:20Павло Зібров завітав на новосілля до оборонця Маріуполя Петра Хижняка
-
15:20Найсмачніша у світі паста з креветками: рецепт від Ольги Рябенко
-
14:15Патріотичний образ: яке вбрання обрав Олександр Усик на зважування
-
13:17Що одягнути на останній дзвоник: стильні та круті образи для хлопців і дівчат
-
12:20Їжа Одещини: рибна вилківська юшка від Євгена Клопотенка
-
11:15Український виконавець Adam презентував ліричний та ніжний трек "Цілуй"
-
10:15Нова функція Apple дозволить керувати iPad та iPhone тільки за допомогою очей
-
09:157 крутих цитат про мотивацію, успіх та гроші від відомих людей
-
З Днем народження: ТОП 75 привітань у віршах, прозі та смс українською
- 17 травня
-
20:25Готуємо разом медівник – улюблений торт Ектора Хіменеса-Браво
-
19:25Коли Олександр Усик планує завершити кар'єру: коментар від українського боксера
-
18:30Міноборони запускає мобільний застосунок "Резерв+": для кого він буде актуальним
-
17:25Конкуренція YouTube: TikTok тестує можливість завантажувати годинні відео
-
16:20Рекорд України: на Прикарпатті 225 чоловіків півтори години танцювали сербен
-
15:20Неймовірний смак: готуємо салат з оселедцем разом з Ектором Хіменесом-Браво
-
14:15"Бий барабан печалі": Усик перед поєдинком з Ф'юрі ефектно з'явився на пресконференції
-
13:17Alena Omargalieva випустила трек "Коли тебе немає" про стосунки, що пережили випробування
-
12:15Працює без окулярів: 93-річна майстриня вишиває сорочки для усієї своєї родини
-
11:20ФК "Карпати" отримали право на бронювання від мобілізації
- 18 травня
-
17:30"Мавки. Камуфляж": українська фотографка представила мультимедійний проєкт
-
13:17Що одягнути на останній дзвоник: стильні та круті образи для хлопців і дівчат
-
10:15Нова функція Apple дозволить керувати iPad та iPhone тільки за допомогою очей
- 17 травня
-
18:30Міноборони запускає мобільний застосунок "Резерв+": для кого він буде актуальним
-
14:15"Бий барабан печалі": Усик перед поєдинком з Ф'юрі ефектно з'явився на пресконференції
-
10:17Не комора знань, а світоч розуму: красиві цитати про школу та важливість освіти
- 16 травня
-
20:25Alina Pash і Zbaraski випустили інтимну музичну новелу "Ніколи ще раз"
-
16:20У Великій Британії McDonald's прибрав усмішки з коробок Happy Meal: розповідаємо деталі
-
12:20Журналістка з Луцька пройде марафон у 37 км, щоб зібрати кошти на дрони
-
08:16Красиві пісні про вишиванку, які повинен послухати кожен українець
- 15 травня
-
17:17Ці краш-тести показали, наскільки змінилася безпека у сучасних автомобілях
-
13:14Щоб замінити Telegram: українські розробники пропонують запустити сервіс "Дія. Канали"
-
09:175 висловлювань, з яких слід починати кожен свій ранок
- 14 травня
-
17:25Jerry Heil та alyona alyona випустили нову пісню, яка могла звучати на Євробаченні
-
13:20Пряма трансляція "Євробачення-2023" від імені України отримала премію BAFTA TV
-
09:17Цитати про вишиванку: красиві слова та вирази про вишиту сорочку
-
09:15Шоу "Холостяк" повертається на СТБ: хто стане новим героєм
- 13 травня
-
17:20Справжня магія: у Нью-Йорку з'явився "портал" для зв'язку з людьми на іншому континенті
-
13:20Василь Ломаченко нокаутував австралійця Джорджа Камбососа та став чемпіоном світу
-
09:19Прокидайтеся зранку з величезним задоволенням, а допоможуть ці 5 порад
- 12 травня
-
18:15Найприбутковіші фільми 2023-го року: рейтинг популярних стрічок
-
13:17Nemo – "The Code": текст і переклад пісні переможця Євробачення 2024
-
09:18На радощах зламав статуетку: відомий переможець Євробачення 2024
- 11 травня
-
17:25Чому Україна не оголосила стан війни: у Мін'юсті пояснили
-
13:20ТОП-10 найоригінальніших костюмів світових зірок на Met Gala 2024