На вказану електронну адресу було надіслано повідомлення для підтвердження реєстрації
Вирубка лісів – не основна причина паводків у Карпатах: і ось чому
- 2166
На Заході України вирує негода. Інтенсивні опади призвели до паводків, що руйнують усе на своєму шляху. Влада визнає, що цьогорічне затоплення ще масштабніше за повінь 2008-го. Користувачі мережі ж обдумують, що ж спричинило це лихо.
У відповідь на жахаючі відео затоплених сіл та міст Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей в мережі почали поширювати дописи, суть яких зводиться до того, що паводки – це помста природи за наругу над нею, а саме – вирубування лісів.
Відео дня: затоплене місто Галич на Прикарпатті з висоти польоту
Вам, мабуть, теж попадались такі публікації в стрічці новин. А, можливо, ви й самі поширювали різноманітні картинки чи, наприклад, таке відео з двома ящиками:
Одразу зазначимо, що ми не підтримуємо бездумну та варварську вирубку карпатських лісів, але ми виступаємо за комплексне розуміння та вирішення ситуації. Фахівці одностайні: основною причиною паводків та повеней НЕ є вирубка лісів. Тож годі звинувачувати місцевих жителів чи тамтешніх лісівників, а краще повернімось до базових знань з географії.
Отже, паводки – це природне явище, тому запобігти йому в принципі неможливо. Карпатські річки мають паводковий водний режим, що й передбачає наявність піків підняття рівня води та явних знижень, викликаних кількістю дощів.
Коротко кажучи, пояснює географиня Віра Волошина, для Карпат паводки є нормою. Саме в горах випадає найбільша кількість опадів по всій Україні, а рельєф і значний похил річок й призводить до того, що вода в річках рухається значно швидше, ніж по рівнині.
"Очевидно, що надмірні вирубки впливають на водну, і не лише ситуацію в регіоні, і їх роль значна, частково бардак з ними ускладнює нинішню ситуацію і посилює її прояви, але навіть якби ліс в Карпатах не рубали взагалі – природи це би не змінило, а Черемош та Прут все одно лишались би річками із паводковим режимом", – додає експертка.
В Івано-Франківському управлінні лісового і мисливського господарства додають, що територія Карпат (басейни Тиси, Дністра та Пруту) є одним із найбільш паводконебезпечних регіонів Європи. Паводки на Прикарпатті були у 1164, 1230, 1649, 1668, 1700, 1730, а також у 1864, 1867, 1911, 1927, 1941, 1955, 1969, 1980 і 2008 роках.
Упродовж останніх трьох днів в області випала місячна норма опадів, тому навіть на заліснених ділянках вода не встигає просочуватися в ґрунт, А коли кількість опадів перевищує можливості лісу, то вода мусить стікати схилами.
Аналітик Міжнародної благодійої організації "Екологія-Право-Людина" Петро Тєстов підкреслює, що річки тисячоліттями розливались і виходили з берегів, формувючи заплаву – територію, яка періодично затоплюється водою.
Від паводків страждали й країни з високим рівнем ведення лісового господарства і незначним обсягом вирубок – Австрія, Німеччина, Чехія тощо. Та європейці зрозуміли, що скільки кілометрів гребель не будуй, скільки мільярдів євро на їх утримання не витрачай – під час аномальних дощів вода все одно десь знайде вихід з берегів.
У результаті досліджень з'ясувалось, що основний фактор, який призводить до таких катастрофічних наслідків повеней і паводків – це знищення заплави річок.
"Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили – то куди ж їй діватись?" – ставить логічне запитання Петро Тєстов.
Він радить відновлювати заплави та припиняти розорювання, меліорацію, днопоглиблення, берегоукріплення тощо. Місцевим мешканцям же варто перестати забудовувати ділянки, які розташовані в зоні ризику затоплення.
До таких же висновків дійшов кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник та керівник ГО "Дунайсько-Карпатська Програма" Богдан Проць. Він наголошує, що повені та паводки – це частина природи, і без них велика кількість рослин й тварин не змогли б існувати.
Інша справа, що наша транспортна та житлова інфраструктури не мають запасу міцності і часто не спроможні витримати вплив раптових і сильних повеней, оскільки наші будівельні норми не враховують як кліматичних змін, так й екологічних характеристик річок під час їх спорудження, – додає він.
Не варто боятись того, що малий струмок під час сильних дощів може перетворюватись у велику ріку. Це просто потрібно враховувати, а от боятися потрібно неякісного прокладання доріг, неякісного укріплення берегів, неякісного відбору гравію та неякісного будівництва лісових доріг.
Науковець наводить низку причин руйнівних повеней у горах:
- неякісне будівництво лісових доріг, при будівництві яких немає належним чином зробленого відведення води. Ці дороги збирають воду із значної частини території басейну та надають можливість воді по цих дорогах (чи по їх частинах) швидко добратися до річки, збільшуючи водотік. Бо коли є сильний дощ, вода, яка мала б стікати зі схилу впродовж трьох годин (і за цей час частину цієї води міг би ввібрати ґрунт), збирається на лісову дорогу і стікає по ній за півгодини, змиваючи грунт і все на своєму шляху. Це стимулює так звані "спалахуючі" повені.
- неякісний відбір гравію, що стимулює підмивання берегів. Гравій не можна відбирати абиде. Це повинні бути відповідні місця, що враховують геоморфологічну будову річки.
- руйнування та випалювання прирічкових ділянок стало звичним явищем, особливо у межах населених пунктів або на межі такої ділянки та пасовищ.
- надмірне вирубування лісів та спосіб забору деревини безумовно також є серйозною проблемою. Важка техніка у дощовий період створює значні ерозійні ділянки, що стимулюють змив ґрунту та швидкий доступ води до річки. Часто деревину спускають струмками по крутому схилу, руйнуючи поверхню ґрунту та водну мережу річок.
Підсумуємо: повені та паводки – це нормальне явище в горах. А от їхня сила залежить від низки факторів: починаючи від кількості опадів і закінчуючи наявністю заплав. Вирубування лісів – це одна з причин катастрофічних затоплювань, проте не визначальна. Важливим є комплексний підхід до проблеми, тому не варто спрощувати все до популістичних картинок.
Автор: Тетяна Русінкевич
Дивіться також: Відео руйнівної сили карпатських річок, які виходять із берегів
-
13:20ТОП-10 найоригінальніших костюмів світових зірок на Met Gala 2024
-
12:20Гурт Друга Ріка зіграв концерт для поранених військових у центрі Recovery у Полтаві
-
11:19Красиві пісні про сім'ю, які наповнюють серце теплом і затишком
-
10:15Читайте, як створювались образи для alyona alyona і Jerry Heil на Євробачення
-
09:15Львівська гімнастка пронесла олімпійський вогонь у перший день естафети у Франції
-
Українські патріотичні пісні: плейлист, який підіймає дух
- 10 травня
-
20:30Фільм "Будинок "Слово" тепер можна переглянути в українських кінотеатрах
-
19:25Не знаєте, що зробити з паскою, яка залишилась – розповідаємо лайфхак
-
18:20Євробачення-2024: вперше виконали пісню мовою корінного народу
-
17:25Книжка українки про різноманітність сімей здобула премію Пітера Пена
-
16:20Євробачення 2024: які країни перемогли у другому півфіналі
-
15:15Чому насправді Бетховен оглух: вчені дослідили пасма його волосся
-
14:20YAKTAK випустив новий трек "Небо" разом з харківським співаком CKAYA
-
13:20У Львові лікарі видалили уламок міни з мозку 9-річного хлопчика з Херсона
-
З Днем народження: ТОП 75 привітань у віршах, прозі та смс українською
-
12:25Учасники Євробачення-2024 оригінально підтримали Україну: що вони зробили
-
11:18Красиві та влучні цитати про сім'ю, які знайдуть відгук у кожному серці
-
10:25Вийшов тизер другого сезону серіалу "Венздей" – дивіться
-
09:15Чемпіонка України з Pole Dance Інна Бойко присвячує виступи загиблому батькові
- 09 травня
-
20:25Покращити стосунки зі складними батьками: інструкція у 5 кроків
-
19:25Олександр Волошин презентував новий трек "Зусилля", присвячений мотивації та успіху
-
18:20Українські програмісти розробили безплатну мобільну гру кримськотатарською мовою
-
17:25Alyona Alyona та Jerry Heil встановили рекорд на пісенному конкурсі Євробачення-2024
-
16:30Ось 14 причин, через які водії можуть залишитися без прав
-
15:25Через забруднення схилів і небезпеку: у Непалі обмежать кількість сходжень на Еверест
-
13:20ТОП-10 найоригінальніших костюмів світових зірок на Met Gala 2024
-
09:15Львівська гімнастка пронесла олімпійський вогонь у перший день естафети у Франції
- 10 травня
-
17:25Книжка українки про різноманітність сімей здобула премію Пітера Пена
-
13:20У Львові лікарі видалили уламок міни з мозку 9-річного хлопчика з Херсона
-
09:15Чемпіонка України з Pole Dance Інна Бойко присвячує виступи загиблому батькові
- 09 травня
-
17:25Alyona Alyona та Jerry Heil встановили рекорд на пісенному конкурсі Євробачення-2024
-
13:25Ліну Костенко та Валерія Залужного нагородили званням "Почесний громадянин Києва"
-
09:18Не поспішайте звільнятися, якщо у вас одна з цих 5 ситуацій
- 08 травня
-
18:18Як почати читати по 100 книг на рік: 5 кроків до літературного успіху
-
13:19Ідіть назустріч успіху з допомогою цих простих 5 правил
-
09:18alyona alyona та Jerry Heil потрапили до фіналу Євробачення 2024: дивіться потужний виступ
- 07 травня
-
16:27У Міноборони назвали шість видів доплат для українських військових
-
12:20Перемогти дракона: інструкція з подолання робочих конфліктів
- 06 травня
-
18:19Абсолютно кожній людині необхідні ці 7 видів відпочинку
-
13:13Важко стримувати сліз: біля зруйнованої школи у Харкові станцювали випускний вальс
-
09:17Коли опустилися руки: 5 потужних цитат, які надихнуть вас не зупинятися
- 05 травня
-
18:25Трансляція Євробачення-2023 отримало дві нагороди премії BAFTA
-
14:20МОК зняв документальний фільм "Вікторія" про українську гімнастку Вікторію Онопрієнко
-
10:15Збірна України виграла Чемпіонат світу з хокею у дивізіоні ІВ
-
07:027 мультфільмів про Великдень для дітей українською: як розказати дитині про Пасху (відео)
- 04 травня
-
18:23Що подарувати на День матері: цікаві ідеї, які гарантують святковий настрій
-
15:18Онлайн богослужіння ПЦУ та УГКЦ на Великдень: де та коли дивитися
-
10:18Цитати про маму та материнську любов до чи не найважливішого свята весни
-
09:15Паска, панетоне, коломба: головні відмінності великодньої випічки
- 03 травня
-
17:30Незламна Олександра Паскаль станцювала у Києві на благодійному Віденському балу